rulik111 Так, документально я володію лише 1/4 частки квартири, Ви праві, але формально за усною згодою сестри і мами я розпоряжався і їх частками. Тобто, ми разом представляємо одну сторону, а людина, яка володіє останньою 4-ю частиною, іншу. Отже, давайте опустимо емоційну складову і відносини між усіми учасниками даного процесу, адже це не особливо цікавить суд. Включимо законну логіку, якщо Ви говорите, що я намагаюсь маніпулювати і давити на жалість, а не розглядати з юридичної точки зору.
Перше питання: який головний закон у нас в країні? Правильно, Конституція. Вона превалює над усіми іншими законами усіх існуючих у нас Кодексів. Згідно статті 41 приватна власність є непорушною і ніхто не може її протиправно позбавляти (лише за певних законних умов). Знайдіть мені, будь-ласка, в цьому законі, умову, в якій щось сказано за борг! Навіть якщо б я у когось заборгував, чи взяв кредит, чи винен був за ком. послуги, чи не платив би аліменти - це все рівно не підстава для конфіскації. Згідно статті 47 КУ кожен має право на житло. Не будемо забувати, що у мене конфіскували не машину, не іншу річ, або іншу квартиру, а конфіскували єдине моє житло, яке у мене є, при чому не забезпечивши мене іншим. Це та цінність, яка в Конституції превалює навіть над правом власності і також є непорушною.
З Конституцією розібрались. Тепер друге питання: суддя, виносячи таке рішення, зокрема посилається на статтю 365 ЦКУ. Якщо Ви такий розумний, детально ознайомтесь з цією статтею, або прочитайте пояснення юристів. Там є важливий пункт, який не врахувала ця суддя, що, по суті, перекреслює усю правомірність її рішення. Коротко кажучи, там написано, що її рішення не повинно обтяжувати відповідача і шкодити інтересам співвласників. До того ж суд повинен був вияснити обставини, чи є у нас ще якесь зареєстроване житло, та інші нюанси, а не викидати нас на вулицю. Таким чином, суддя за рахунок порушення наших конституційних прав задовольнила позов цього власника.
Так, зараз тут усі пишуть за нашу халатність і ми самі винні в тому, що так сталось. Я не буду відхрещуватись, що це неправда, однак віднутність відповідача в суді по цивільним справам не являється приводом для порушення його прав. Якщо ми говоримо за букву закону: єдине, що могла ця суддя задовольнити в позові цій особі, це щомісячні (щорічні) виплати ненакладної для нас суми, допоки борг не буде сплачений. Але майно, та ще й житло, повинне бути недоторканним.
Однак ми живемо в такій країні, де закон використовується тільки на користь впливовіших і при грошах. Звичайних людей цей закон не захищає.
Але ж Ви навмисно закидаєте звинувачення, що ми винні, хоче про це все прекрасно знаєте. Мабудь в середині душі я й не чекав тут інших відповідей. Таке відчуття, наче держава створила Сетам для того, щоб легалізувати такі "схеми", щоб потім звичайна людина не змогла вже нічого зробити. Тому невідомо, хто тут із користувачів є хто.