rulik111 Так, Ви чатсково праві, а частково ні. Якщо я десь помиляюсь в силу своєї не зовсім освідченності в цьому питанні, я це визнаю, адже я не юрист. Та що там юрист, не кожен суддя правильно розуміє той чи інший закон, тому для цього інсують інші інстанції вище. І поки за весь час я копав інформацію, то вже почав путатись в статтях. Однак, давайте звернемо увагу на один з прикладів десь схожої ситуації, яку розглядав Вищий суд України - https://protocol.ua/ua/shcho_same_zobov_yazani_vstanoviti_sudi_u_vipadku_rishennya_pro_prisudgennya_spivvlasniku_groshovoi_kompensatsii_za_chastku_i_spilnomu_mayni/
Там як мінімум двічі сказано, що рішення суду не повинно обтяжувати інших співвласників на користь одного, адже по Конституції всі люди рівні в правах. Тому на засіданні ці обставини повинні з'ясовуватись.
Так, Ви праві, можливо тут навіть питання більше до приватних виконавців щодо конфіскації самої квартири. Однак хіба я не вправі оскаржити виконавчі дії? Хочу наголосити для тих, які вважають, що в цій справі не було чужих інтересів: ні рішення суду, ні інформацію проведення виконачих проваджень ми не отримували. Так, повістка в суд двічі приходила. І Ви ніяк не критикуєте той факт, що вона приходила на трьох віповідачів в одне місце, ще й туди, де ми не зареєстровані і де фактично проживає один із відповідачів в іншу область, хоча місце нашої реєстрації (де один я живу) прямо напроти цього суду.
Давайте на хвилину припустимо, що я не спілкуюсь з мамою. Їй туди в іншу область прийшла моя повістка і моєї сестри, і я, як і сестра, не знали про суд. Так що? Відмовлення мами поширюється автоматично і на нас? Чи кожен повинен відповідати за себе? Навіть доказувати, що я не отримував повістку не треба, адже все це є в матеріалах справи, куди що надсилалось. Суд же не з'ясовував, спілкуюсь я з мамою/сестрою, чи ні? Говорила вона про повістки чи ні? Це ми з Вами в розмові на кухні можемо припускати, що "авжеж, знав". Але у такої серйозної гілки влади як суд, повинні бути серйозніші аргументи для визначення, був я проінформований про суд чи ні.
Тим більше, повірите мені чи ні, але коли мама мені говорила за повістку, вона дісно не вказувала про нас з сестрою, адже вона навіть на руки не отримувала її, що дізнатись, що там прийшло і на нас. Тому були припущення, що суд стосується її. З моральної точки зору, це звичайно наша халатність, заперечувати не стану. Але зі сторони суду це процесуальне порушення. Можливо це і не основна причина для оскарження, але одна із...
До того ж, дам Вам ще інформацію. Ця суддя, направивши повістку в ту область, де живе мама, перенаправила цю справу в той районний суд по її місцю проживання. На той момент там не було суддів. Можете мені будь-ласка пояснити такий момент: коли ми вже дізнались про це все і що у нас більше немає квартири, адвокат дізнався, що ця справа перенаправлялась в інший суд. Мама поїхала в той суд і там їй сказали, що вони тільки сформували склад суддів і будуть розглядати цю справу. Не повірите, як співробітники суду здивувались, коли дізналися, що справа не тільки розглянута, але вже й фактично виконана.
Це Ви думаєте, що це банальна проста справа. Але чомусь що за цим приватним виконавцем, що за цією фірмою, яка купила нашу квартиру, тянеться цікавий шлейф протирічь. Хоча вони вміло замітають сліди, що дуже важко накопати на них щось, але все ж випадки є. Те ж саме стосується особистості судді и самого районного суду. Можливо по закидам корумпованності і одізності він вже наздоганяє Шевченківський суд в Києві. Це вам скаже практично кожен дніпрянин, який мав хоч колись з ним справу. Тому зараз тут тотальне звільнення суддів. І Ви впевнені, що тут не було корупції?
Добре. Але, як Ви гадаєте, я і моя сім'я маємо право це все оскаржити і переглянути заочні рішення чи мені махнути рукою, тому що тоді ми зробили велику помилку, керуючись емоціями (а не хитрожопістю, яку мені тут закидають)? Просто ніхто не знає усіх обставин нашої сім'ї. І цей емоційний камінь однозначно ускладнив нам життя, не усвідомлюючи, до чого це може призвести. Наша зараз ціль - хоча б відмінити торги, переглянути цю справу с 4-ю особою і в разі успіху, оцінивши квартиру порівно, продати і закрити це питання. Але я розумію, що в нашій державі це або важко, або нереально. Тим більше та фірма, яка займається цим питанням, не дасть нам такої можливості.
А що стосується виселення, Ви не праві, є дитина чи ні, Конституція захищає права усіх без винятку (точніше, повинна захищати, по факту маємо, що маємо) - малий я, чи старий. Інакше буде протиріччя в рівності прав.