Ситуація справді викликає низку важливих юридичних та практичних питань. По-перше, після купівлі лоту (номер 315930) згідно протоколу продавцем була визнана «земельна ділянка з поліпшенням», що й дозволило новому власнику юридично отримати права на недобудову. Тож надалі проводити дозвільні процедури, добудову й запуск в експлуатацію — було абсолютно закономірно.
По-друге, формулювання «будинок не є предметом реалізації» може виглядати заплутано, проте воно стосується переважно того, що вдалося викупити лише право на землю з поліпшенням. Однак ці “поліпшення” в юридичній площині вже стали частиною того, що реалізується разом із ділянкою — про це свідчать документально оформлені права та підтвердження експлуатації.
По-третє, спроби боржника стягнути будинок назад через поліцію й звинувачення у «підробці документів» виглядають як класична затягуюча тактика. Основна стратегічна лінія — довести, що на момент купівлі майно продавалось саме в тому стані та за тих умов, що зазначені в лоті й протоколі.
Найбільш конструктивне рішення — звернутись до суду для визначення законності передачі й оформлення прав власності. Також варто направити запит до ДП «СЕТАМ» із проханням надати роз’яснення щодо конкретного вживання фрази «не є предметом реалізації». Паралельно логічно звернутись до адвоката з досвідом у галузі арештованого та нерухомого майна — це мінімізує ваші ризики й дасть більшу правову захищеність.